МЕФ мяу мяу Обь

Бля, чуваки, вы не поверите, что жиза ко мне привалила! Вот расскажу, как я закупился закладками мета и потом целый моржовый два дня провозился с припариванием. Короче, если быть в моменте, я уже давно хотел подцепить мет, так жиза приелась, будто через трубку вдыхаю.

На днях я встретил одного кумарного дистрибьютера, который обещал мне бомбу. Вспоминаю этот момент, и просто блять, дрожь по коже пробегает. Чувак дал мне камень, и я понял, что жиза настоящая только с метом. Взял я его, сунул свои последние деньги в его карман и поехал домой.

Когда я попробовал эту дрянь, братцы, я понял, что жиза просто необыкновенна. Я просто в жопе оказался со всеми моими целями и делами, только наркотик мне в голову лезет. Вот сижу, вдыхаю эту дрянь, и просто блять, никак не могу остановиться. Такой кайф, что пиздец.

Пару дней я провалялся в своем прокуренном домике, пока весь мет не ускакал в воздух, а вместе с ним и все деньги. Хорошо, что у меня всегда есть друзья, которые готовы прийти на помощь. Такие же наркоманы, как и я, но, блять, все равно друзья. Залазят ко мне, с пакетом мета и бухлом. Засиделись всякой хуйней, смотрели, как стены начинают размазываться по комнате. Просто пиздец, я вас уверяю.

Ну и конечно, кумарить начало. Жиза просто отвратительна. Пришлось идти на хуйню деньги занимать, потому что мет был главным. Потом конечно пришлось отдать все почки и печень за эту дрянь, блять, но тогда мне было уже все равно. Просто кайф пропал, когда закончился мет. Ну и я, сидя в говне до пояса, понимаю – нужно что-то делать с жизой, не так чтоб выебываться, но чтоб не жить в этом говне без мета.

Ну я начал двигаться, брать себя в руки, блять, и нашел себе работу. Что правда, меня эта жиза так же вдохновила, как мет. Сейчас я в теме, не пью, не наркоманю.

Но даже сейчас, когда я сижу и пишу это, чувствую, что мет все еще в моей крови. Надо выбраться из этого говна и оставить в прошлом жизу наркомана.

Так что, парни, если вы там находитесь в говне, как я был, не отступайте и бейте пиздец дурной жизе. Поднимите свои задницы и начните двигаться. И помните – ни одна наркота вам не поможет, она только всю жизу обернет в говне.

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!